КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

Президент України

Верховна Рада України

Урядовий портал

Закарпатська обласна державна адміністрація

Небезпечний шкідник ясенева смарагдова вузькотіла златка - Держпродспоживслужба Закарпатської області
Небезпечний шкідник ясенева смарагдова вузькотіла златка
Небезпечний шкідник ясенева смарагдова вузькотіла златка

Цього року державні фітосанітарні інспектори Закарпатської області вперше отримали феромонні пастки на ясеневу смарагдову вузькотілу златку (Agrilus planipennis Fairmaire). Саме за допомогою таких пасток можна виконати  одне з основних завдань аналізу фітосанітарного ризику щодо завчасної та всебічної оцінки виду шкідника, здатного становити загрозу для сільського та лісового господарства країни або будь-якої конкретної території.

За офіційною версією, цей шкідник відсутній в Україні, зокрема і в нашому регіоні. Але відомо  чимало прикладів, коли організм включався до переліку вже після того, як він проник на нову територію і завдав відчутної шкоди рослинам.

Ясенева смарагдова вузькотіла златка (ЯСВЗ) – вкрай небезпечний шкідник ясена, горіха та деяких інших листяних порід дерев. На відміну від більшості інших стовбурових шкідників, ЯСВЗ здатна нападати на абсолютно здорові дерева. Пошкоджені шкідником дерева зазвичай усихають протягом двох-трьох років.

Зоною природного поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки є листяні та змішані ліси Корейського півострова, Північно-східного і Центрального Китаю, Японії, Тайваню, крайнього сходу Монголії, а також Далекого Сходу Росії (Приморський край). При цьому, на відміну від зони природного поширення, в зонах інвазії златка скрізь завдає величезної шкоди ясеневим насадженням і природним лісам.

Довжина тіла дорослих жуків варіює від 7,5 до 15,0 мм, довжина дорослої личинки – 26-32 мм. Жук смарагдово-зелений із золотистим, бронзуватим або фіолетовим блиском. Літ жуків може тривати з середини травня до серпня.

Жуки живляться листям у кронах дерев; у сонячну теплу погоду вони активні з 6 до 20 години, в пошуках кормової рослини можуть перелітати на відстань до 1 км. У погану погоду, а також уночі жуки можуть ховатися в листі і тріщинах кори. Самці живуть близько 2 тижнів, самки – до 3 тижнів. Самки відкладають яйця поодинці (всього до 70-90 шт.) на поверхню і в тріщини кори стовбурів та нижньої частини головних гілок. Період яйцекладки триває з початку червня до кінця липня. Через 7-10 днів виходять личинки, вони забурюються в кору і досягають лубу, яким харчуються протягом літа. Личинкові ходи дуже вигнуті, забиті буровою мукою, розширюються із зростанням личинки.

Личинка останнього (IV) віку зимує в лялечковій камері, розташованій у заболоні або корі. Перетворення на лялечку відбувається в кінці квітня – травні, іноді пізніше. Молоді жуки протягом 1-2 тижнів прогризають вихідний канал. Льотний отвір типовий для видів роду Agrilus D-подібної форми, завширшки 3-4 мм. Незважаючи на те, що ясенова смарагдова златка досить теплолюбний вид, її личинки успішно зимують при температурах нижче -30 ° С.

Зазвичай жуки нападають на дерева, що стоять відкрито, особливо на узліссях, але можуть заселяти і дерева у глибині лісу. Для успішної та ефективної боротьби з екзотичними шкідниками дуже важливо їх раннє виявлення. Якщо виявлення шкідника відбувається на стадії його первинного вселення, коли рівень зараження ще невисокий, то значно збільшується ймовірність його швидкого знищення з використанням не дуже дороговартісних заходів боротьби.

Але на ранніх стадіях (1-й рік) заселення златкою встановити досить важко. Саме тому й використовують феромонні пастки. Заселені дерева зазвичай мають розріджену крону, листя передчасно жовтіє і опадає, уздовж стовбура і головних гілок розвиваються вторинні пагони. На 3-й рік зараження багато гілок відмирає, стовбур тріскається, стають помітні численні льотні отвори. Для виявлення ходів необхідно видалити кору з живих дерев.

Велику роль у поширенні шкідника відіграють організації, що займаються озелененням і лісовідновленням, особливо лісорозсадники. Іншим імовірним шляхом інвазії є завезення комах з дерев’яною тарою безпосередньо із регіону їх природного поширення, насамперед з Китаю. Златка також може бути занесена з посадковим матеріалом, з порубкових залишків, з неокорінною деревиною, з деревною тріскою і дровами.

Шкідливість златки загрозливо велика. Традиційні хімічні методи боротьби не дають необхідного результату і не дозволяють зупинити подальше поширення ЯСВЗ. Єдиним способом її знищення поки що залишається вирубка і знищення уражених дерев. На сьогодні шкідника виявили в лісах Московської, Тульської, Ярославської, Калузької, Орловської та Воронезької областей в Росії.

Управління фітосанітарної безпеки Головного Управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області  наголошує: у разі виявлення пошкоджених рослин, передусім горіха, з описаними вище ознаками, слід звертатися за адресою: Ужгородський р-н, с. Оноківці, вул.Головна, 53 тел.: (0312) 73-96-85.

Небезпечний шкідник ясенева смарагдова вузькотіла златка
Небезпечний шкідник ясенева смарагдова вузькотіла златка
20.11.2019
© 2012-2019 Держпродспоживслужба Закарпатської області
Розробка та підтримка Yarega WebStudio