КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

Президент України

Верховна Рада України

Урядовий портал

Закарпатська обласна державна адміністрація

Як запобігти поширенню ГМО - Держпродспоживслужба Закарпатської області
Як запобігти поширенню ГМО
Як запобігти поширенню ГМО

Що таке генетично модифіковані організми (ГМО) або транс гени, нині, певно, знають навіть діти.  Хоча початок масового виробництва модифі­кованих продуктів розпочався порівняно недавно – у 1994 р., коли в США з'явилися помідори сорту FlavrSavr, які не псувалися під час перевезення, з тривалим строком дозрівання. Вони мали здатність збе­рігатися до півроку при температурі 14-16 градусів.

У 1995 році американська компанія-гігант Monsanto запустила на ри­нок ГМ­ сою RoundupReady. У ДНК рослини був впроваджений чужорідний ген для підви­щення здатності культури протистояти бу­р'янам.

Отже, що таке ГМО? Це організми, ство­рені шляхом введення в ДНК рослини, тва­рини або мікроорганізму сторонніх генів. Трансгенні рослини стійкі до гербіцидів, шкідників, вірусів, посухи. Це дає мож­ливість певній рослині бути невразливою до хімікатів, які є смертельно небезпечними для інших. Внаслідок цього поле звільняється від усіх бур'янів, а культури, стійкі до гербіци­ду, виживають.

Мета отримання генетично змінених організмів — поліпшення корисних характе­ристик вихідного організму ­донора і зни­ження собівартості продуктів. Трансгенні рослини дають більш високу врожайність, можуть мати нові властивості, підвищену декоративну і харчову цінність. ГМ­ сорти стійкі до гербіцидів, несприятли­вих кліматичних умов, псування при зберіганні, стресів, хвороб і шкідників. Водночас звичайні продукти можна наділити якимись новими властивостями. Наприклад, кава без кофеїну, полуниця з меншим вміс­том цукру, рис з підвищеним вмістом заліза.

У січні 2000 року було схвалено Прото­кол про біобезпеку, відомий як Картахенсь­кий протокол. Документ набрав чинності 2003 року після того, як його ратифікували 50 країн світу. Україна приєдналася до ньо­го у 2002 році. Протокол декларує правила обробки та використання всіх живих зміне­них організмів, які можуть несприятливо впливати на здоров'я людини. Законом встановлені вимоги до ГМО та по­рядок їх вивільнення у навколишнє природне середовище з метою апробації (випробо­вувань), проведення державної реєстрації, видачі дозволів, вимоги до використання, транспортування, зберігання та утилізації ГМО. Закон забороняє вивільнення, ввезен­ня, введення в обіг продукції з ГМО без дер­жавної реєстрації.

Система регулюван­ня ГМО продукції в Україні відносно нова. Основний закон "Про державну си­стему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні ге­нетично модифікованих організмів" був прийнятий 30 травня 2007 року. Він залишається незавер­шеним та в значній мірі не функціональним. Але протягом останніх років багато важливих питань, вклю­чаючи головні механізми реєстрації та мар­кування ГМО, нарешті були врегульовані за­конодавцями України. Останні зусилля Ка­бінету Міністрів України щодо регулювання ГМО в Україні дають надію, що система в найближчому майбутньому буде працювати. У Законі про біобезпеку викладено основні принципи державної політики у галузі повод­ження з ГМО, серед них – пріоритетність збереження здоров'я людини і охорони навко­лишнього природного середовища порівняно з отриманням економічних переваг від засто­сування ГМО, а також забезпечення заходів безпеки при створенні, дослідженні та прак­тичному використанні ГМО у господарських цілях.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2009 р. № 808 затверджується поря­док, який визначає проведення державного випробування та державної реєстрації гене­тично модифікованих сортів рослин, як об'єктів інтелектуальної власності, що про­ходять процедуру державної реєстрації май­нових прав інтелектуальної власності на сорт рослин та/або майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, відповідно до вимог Закону Украї­ни "Про охорону прав на сорти рослин", при наявності документів, що підтверджують можливість вивільнення ГМО у відкритій системі та їх екологічну, біологічну та гене­тичну безпеку, які видаються уповноваже­ними центральними органами виконавчої влади.

В Україні на сьогодні заборонено вирощування генно­модифікованих рослин у відкритому ґрунті. Офіційно у нас немає жодного продукту з ГМО, але за даними Все­української екологічної ліги, в Україні май­же 80% трансгенної сої.  Закон України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" забороняє вивільнен­ня в навколишнє природне середовище ГМО до їх державної реєстрації, крім вивільнен­ня при проведенні державних випробувань. Тобто норми Зако­ну в Україні не виконують.

У Законі також встановлено, що дер­жава через уповноважені органи має конт­ролювати проведення заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогоспо­дарських рослин. Але забезпечення дотри­мання суб'єктами господарювання вимог Закону без встановлення відповідальності є неможливим, оскільки при виявленні пору­шень Закону уповноважені законодавством органи за наслідками здійснення заходів державного нагляду (контролю) не можуть вплинути на їх усунення.

У зв'язку з цим було розроблено про­ект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів" щодо здійс­нення державного нагляду (контролю) за обігом генетично модифікованих організмів. Документом передбачається удосконалення положення Закону в частині здійснення контролю за дотриманням правил біологіч­ної і генетичної безпеки щодо сільськогос­подарських рослин під час створення, досл­ідження та практичного використання ГМО у відкритих системах, а також встановлення адміністративної відповідальності за пору­шення вимог Закону і механізм утилізації такої продукції. Проектом закону запропо­новані розміри штрафних санкцій, що вста­новлюються в економічно обґрунтованих розмірах. Прийняття законопроекту дозволить запобігти негативному впливу генетично моди­фікованих організмів на здоров'я людини або довкілля, та забезпечити здійснення контролю за якістю та безпечністю зерна і продуктів його переробки. Транспортування та зберігання ГМО по­винно передбачати здійснення комплексу за­ходів, передбачених ст. 17, що сприяють недопущенню неконтрольованому вивільненню ГМО у на­вколишнє природне середовище.

18.09.2020
© 2012-2020 Держпродспоживслужба Закарпатської області
Розробка та підтримка Yarega WebStudio