КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

Президент України

Верховна Рада України

Урядовий портал

Закарпатська обласна державна адміністрація

Дослідження якості зібраного врожаю зерна для експортних цілей - Держпродспоживслужба Закарпатської області
Дослідження якості зібраного врожаю зерна для експортних цілей
Дослідження якості зібраного врожаю зерна для експортних цілей

Україна є важливим гравцем на міжнародному ринку зерна, одним із гарантів продовольчої безпеки у світі та має потенціал у нарощенні виробництва і експорту зерна.

За обсягами експорту наша країна входить до п’ятірки найбільших експортерів зернових у світі. Ми експортуємо ¾ від того, що виробляємо. Внутрішнє споживання зернових становить лише 20-25%. Це означає, що за межами нашої країни ми годуємо утричі більше людей, ніж населення України. Від поставок зерна з України залежать понад 400 мільйонів людей у світі.

Україна традиційно експортує близько 30-35% зерна до країн Північної Африки та Близького Сходу, 30-35% до країн Південної та Південно-Східної Азії, а також близько 35-40% до країн Європи. Характерною рисою 2021 року стало подальше посилення позицій Китаю, який 2020 року вперше очолив топ-10 імпортерів українського збіжжя, закупивши близько 1/5 вартісних обсягів вітчизняного експорту зернових. За чотири роки, починаючи з 2018 року, ця країна збільшила закупівлі зерна з України майже у п’ять разів.

Експортні можливості України сильно скоротилися у зв’язку з блокуванням російським флотом українських портів, бойовими діями, що розгорнулися у східному та південному регіонах, та масштабним логістичним колапсом. Через це різко зріс експорт зернової продукції через західні кордони України.

З початку повномасштабного вторгнення Закарпатською регіональною державною лабораторією Держпродспоживслужби досліджено для експортних цілей 75 зразків зернової продукції.

Що потрібно знати експортерам зернової продукції

Торгівля зерном у світі ведеться з урахуванням його якості. Це легше зробити, посилаючись на знайомі обом сторонам документи, які відомі нам як стандарти. Уніфікованих світових товарних класифікацій зерна не існує. Тому при проведенні торгівельних операцій із зерном необхідно враховувати особливості стандартів, що діють як у країнах-продавцях, так і у країнах-покупцях зерна, а також основні технологічно важливі показники якості і методи їх визначення. У різних країнах світу існують різноманітні показники, норми якості та системи стандартизації, за якими класифікується зерно. Існує класифікація зернових складових, яка містить інформацію про якість, його вид, домішки тощо. У Європі використовують Правила ЄС, які прийняла Європейська комісія. У країнах Європейського Союзу визначені свої регламенти, директиви та технічні умови на сільськогосподарську продукцію.

В окремих випадках держави-члени ЄС встановлюють законодавчі норми через укладання конвенцій чи угод.

У правилах ЄС зазначені біохімічні показники якості та допустимий рівень домішок. Ці граничні величини поділяють всі зернові партії на дві групи – продовольче і фуражне зерно, іншої класифікації не існує. Ніяких детальних уточнень чи параметрів у правилах немає. Тому можна стверджувати, що це не стандарти.

За правилами чітко зрозуміло: будь-яка партія з відхиленням хоча б за одним показником уже належить до фуражного зерна. Вимоги, наприклад, до пшениці у правилах ЄС значно вищі, ніж вітчизняні.

Крім того, на міжнародному ринку експортери зерна користуються контрактами, які виконують роль стандартів. За їх умовами вказують мінімальні головні якісні показники. Зазначають також правила, за якими визначаються складові зерна і вартість збіжжя, враховуючи величину вимог.

Світова торгівля передбачає лабораторну оцінку якості зерна: продавці та покупці проводять аналіз, коли завантажують і коли розвантажують. Офіційно визнають результати лабораторій, які пройшли міжнародну сертифікацію відповідно до вимог GAFTA або ICUMSA, або FOSFA або інших організацій.

Закарпатська регіональна державна лабораторія Держпродспоживслужби акредитована ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT).

Перевіряємо зернову продукцію на якісні показники.

Коли врожай зібрано, закономірно виникає запитання, як вчинити з ним надалі: здати на елеватор (склад) чи експортувати за кордон. Прийняти оптимальне рішення, як найкраще реалізувати зерно кукурудзи, допоможе дослідження в лабораторних умовах.

Обов’язкові вимоги до зерна кукурудзи, що гарантують безпеку життя і здоров’я людини, тварин та охорону довкілля, наведено в ДСТУ 4525:2006 «Кукурудза. Технічні умови». В ньому вказано групи фізичних і хімічних показників продукції, за якими її оцінюють, та їх гранично допустимі значення.

При оцінці фізичних властивостей зерна кукурудзи визначають форму плодів і зерна, лінійні розміри, крупність, об’єм, виповненість, щуплість, вирівняність, масу 1000 насінин, щільність, натуру, механічні пошкодження, механічні властивості, зараженість шкідниками, засміченість.

До хімічних показників якості зерна відносяться вологість, вміст білка, кислотність і зольність.

Вміст вологи в зерні кукурудзи визначає можливість його зберігання. Підвищений вміст вологи в зерні посилює процеси його дихання, сприяє розвитку мікроорганізмів, що призводить до великих втрат зерна і погіршує його якість.

Вміст білка характеризує харчову цінність зерна, а також його технологічні властивості. Білки здатні поглинати й утримувати велику кількість води. Багато вологи зв’язується, наприклад, білками борошна при утворенні тіста та білками круп у процесі приготування страв тощо.

Кислотність служить додатковою ознакою, яка характеризує свіжість зерна. Чим вищий показник кислотності, тим більшою мірою зерно піддається дії власних ферментів чи мікроорганізмів, тобто воно не свіже.

Зольність – це кількість золи, яка утворилася при спалюванні зерна, розрахована у відсотках до початкової його маси. Цей показник впливає на вихід борошна при його переробці. Крім того, зольність визначає сорт борошна: у вищих сортах зольність найменша, тому що в ній найменша кількість оболонок (а найбільше золи міститься в оболонках і алейроновому шарі).

Підтвердження безпечності продукції

Аграріям, які виробляють продукцію, особливо на експорт, необхідно обов’язково підтверджувати її безпечність. Адже вміст залишкових кількостей пестицидів, радіонуклідів і мікотоксинів у ній не має перевищувати допустимі норми й суворо регулюються.

Підтвердженню при обов’язковій сертифікації зернових, зернобобових культур (зерно, посівний матеріал) підлягають такі показники: токсичні елементи (ртуть, миш’як, мідь, свинець, кадмій, цинк); мікотоксини (афлотоксин В1, Т-2 токсин, зеаралеон, дезоксинивалнеол); шкідливі домішки (ріжки, гірчак повзучий, софора лисохвістна, термопсис ланцетний, в’язель різнокольоровий, геліотроп опушеноплідний, триходесма сива, куколь, плевел п’янкий); сажкові зерна (марані, синегузочні); фузаріозні зерна (для пшениці та ячменю), зіпсовані зерна; зараженість шкідниками, бензопірен (для зерна, яке пройшло теплову обробку); пестициди, радіонукліди.

06.09.2022
© 2012-2022 Держпродспоживслужба Закарпатської області
Розробка та підтримка Yarega WebStudio